_If you wish to report errors or suggest improvements for this FAQ, please go to our [GitHub repository](https://github.com/ruby/www.ruby-lang.org/) and open an issue or pull request._ ## Синтаксис ### У чому різниця між безпосереднім значенням і посиланням? {: #immediate}

This section or parts of it might be out-dated or in need of confirmation.

`Fixnum`, `true`, `nil` і `false` реалізовані як безпосередні значення. Для безпосередніх значень змінні зберігають самі об’єкти, а не посилання на них. Для таких об’єктів не можна визначати singleton-методи. Два `Fixnum` з однаковим значенням завжди представляють той самий екземпляр об’єкта, тому (наприклад) змінні екземпляра для `Fixnum` зі значенням `1` спільні для всіх `1` у системі. Це робить неможливим визначення singleton-методу лише для одного з них. ### У чому різниця між `nil` і `false`? Спочатку про схожість: `nil` і `false` — єдині два об’єкти, які в булевому контексті оцінюються як `false`. (Інакше кажучи: це єдині «falsy»-значення, усі інші об’єкти — «truthy».) Однак `nil` і `false` — це екземпляри різних класів (`NilClass` і `FalseClass`) і в інших місцях поводяться по-різному. Ми рекомендуємо, щоб предикатні методи (ті, чия назва закінчується знаком питання) повертали `true` або `false`. Інші методи, яким потрібно позначити невдачу, мають повертати `nil`. ### Чому порожній рядок не є `false`? П: Порожній рядок (`""`) повертає `true` в умовному виразі! У Perl це `false`. В: Але Ruby — не Perl ;-). Все дуже просто: у Ruby лише `nil` і `false` є хибними в умовних контекстах. Можна використати `empty?`, порівняти рядок із `""` або порівняти його `size` чи `length` із `0`, щоб дізнатися, чи рядок порожній. ### Що означає `:name`? Двокрапка перед іменем створює об’єкт Symbol, який однозначно відповідає ідентифікатору. Протягом виконання програми для певного імені або рядка буде створено той самий об’єкт Symbol. Символи також можна створити за допомогою `"name".intern` або `"name".to_sym`. Об’єкти Symbol можуть представляти ідентифікатори методів, змінних тощо. Деякі методи, такі як `define_method`, `method_missing` або `trace_var`, потребують символ. Інші методи, наприклад `attr_accessor`, `send` або `autoload`, також приймають рядок. Оскільки вони створюються лише один раз, символи часто використовують як ключі хешів. Рядкові ключі хешів створювали б новий об’єкт для кожного використання, спричиняючи певні витрати пам’яті. Є навіть спеціальний синтаксис для ключів-символів: ~~~ person_1 = { :name => "John", :age => 42 } person_2 = { name: "Jane", age: 24 } # alternate syntax ~~~ Символи також можна використовувати як значення переліків або для присвоєння унікальних значень константам: ~~~ status = :open # :closed, ... NORTH = :NORTH SOUTH = :SOUTH ~~~ ### Як отримати значення символу? Щоб отримати значення змінної, що відповідає символу, можна використати `symbol.to_s` або `"#{symbol}"`, щоб отримати ім’я змінної, а потім виконати це через `eval` у відповідній області видимості й отримати вміст змінної: ~~~ a = "This is the content of `a'" b = eval("#{:a}") a.object_id == b.object_id # => true ~~~ Також можна використати ~~~ b = binding.local_variable_get(:a) ~~~ Якщо ваш символ відповідає імені методу, можна використати `send`: ~~~ class Demo def hello "Hello, world" end end demo = Demo.new demo.send(:hello) ~~~ Або можна використати `Object#method`, щоб повернути відповідний об’єкт `Method`, який потім можна викликати: ~~~ m = demo.method(:hello) # => # m.call # => "Hello, world" ~~~ ### Чи є `loop` керувальною структурою? Хоча `loop` виглядає як керувальна структура, насправді це метод, визначений у `Kernel`. Блок, що йде за ним, створює нову область видимості для локальних змінних. ### У Ruby немає циклу з перевіркою в кінці П: У Ruby немає конструкції `do { ... } while`, тож як реалізувати цикли, що перевіряють умову наприкінці? Клеменс Гінце каже: можна використати поєднання `begin ... end` та модифікаторів `while` або `until`, щоб досягти того самого ефекту: ~~~ i = 0 begin puts "i = #{i}" i += 1 end until i > 4 ~~~ Виведе: ~~~ i = 0 i = 1 i = 2 i = 3 i = 4 ~~~ ### Чому не можна передати літерал хеша до методу: `p {}`? `{}` розбирається як блок, а не як конструктор `Hash`. Можна змусити `{}` трактуватися як вираз, явно вказавши, що це параметр: `p({})`. ### Не можу змусити `def pos=(val)` працювати! У мене є такий код, але я не можу використовувати метод `pos = 1`. ~~~ def pos=(val) @pos = val puts @pos end ~~~ Методи з `=` наприкінці потрібно викликати з явним отримувачем (без отримувача ви просто присвоюєте значення локальній змінній). Викликайте його як `self.pos = 1`. ### У чому різниця між `'\1'` і `'\\1'`? Вони мають те саме значення. У рядку в одинарних лапках перетворюються лише `\'` і `\\`, інші комбінації залишаються незмінними. Проте в рядку в подвійних лапках `"\1"` — це байт `\001` (вісімковий бітовий шаблон), тоді як `"\\1"` — це рядок із двох символів: зворотний слеш і символ `"1"`. ### У чому різниця між `..` і `...`? `..` включає праву межу діапазону, `...` — ні: ~~~ (5..8).to_a # => [5, 6, 7, 8] (5...8).to_a # => [5, 6, 7] ~~~ ### У чому різниця між `or` і `||`? П: `p(nil || "Hello")` друкує `"Hello"`, тоді як `p(nil or "Hello")` дає синтаксичну помилку. Чому? В: `or` має дуже низький пріоритет, `p( (nil or "Hello") )` спрацює. Пріоритет `or`, наприклад, також нижчий, ніж у `=`, тоді як `||` має вищий пріоритет: ~~~ foo = nil || "Hello" # parsed as: foo = (nil || "Hello") foo # => "Hello" # but perhaps surprisingly: foo = nil or "Hello" # parsed as: (foo = nil) or "Hello" foo # => nil ~~~ `or` (і так само `and`) найкраще використовувати **не** для поєднання булевих виразів, а для керування потоком виконання, наприклад ~~~ do_something or raise "some error!" ~~~ де `do_something` повертає `false` або `nil`, коли стається помилка. ### Чи є в Ruby вказівники на функції? Об’єкт `Proc`, створений `Proc.new`, `proc` або `lambda`, можна зберегти в змінній, тож така змінна може вважатися вказівником на функцію. Також можна отримати посилання на методи конкретного екземпляра об’єкта за допомогою `object.method`. ### У чому різниця між `load` і `require`? `load` завантажує і виконує програму Ruby (`*.rb`). `require` також завантажує програми Ruby, але ще й бінарні модулі розширень Ruby (спільні бібліотеки або DLL). Крім того, `require` гарантує, що один і той самий компонент не буде завантажено більше одного разу. ### Чи є в Ruby обробка винятків? Ruby підтримує гнучку схему обробки винятків: ~~~ begin statements which may raise exceptions rescue [exception class names] statements when an exception occurred rescue [exception class names] statements when an exception occurred ensure statements that will always run end ~~~ Якщо в блоці `begin` виникає виняток, виконується `rescue` із відповідною назвою винятку. Блок `ensure` виконується незалежно від того, чи стався виняток. Частини `rescue` та `ensure` можна опустити. Якщо для `rescue` не вказано клас винятку, мається на увазі `StandardError`, і перехоплюються винятки, що перебувають у відношенні `is_a?` до `StandardError`. Цей вираз повертає значення блоку `begin`. Останній виняток доступний через глобальну змінну `$!` (і тому його тип можна визначити за допомогою `$!.type`).