Як сказати “Hello” багато разів, не втомлюючи пальці? Потрібно визначити метод! 
irb(main):010:0> def hi
irb(main):011:1> puts "Hello World!"
irb(main):012:1> end
=> :hi
Код `def hi` починає визначення методу. Він повідомляє Ruby, що ми визначаємо метод і що його назва — `hi`. Наступний рядок — це тіло методу, той самий рядок, який ми бачили раніше: `puts "Hello World"`. Нарешті, останній рядок `end` повідомляє Ruby, що ми завершили визначення методу. Відповідь Ruby `=> :hi` говорить, що він зрозумів завершення. Ця відповідь могла б бути `=> nil` для Ruby 2.0 і попередніх версій. Але це тут неважливо, тож продовжимо. ## Коротке, повторюване життя методу Тепер спробуймо викликати цей метод кілька разів: 
irb(main):013:0> hi
Hello World!
=> nil
irb(main):014:0> hi()
Hello World!
=> nil
Що ж, це було просто. Викликати метод у Ruby так само легко, як просто згадати його ім’я. Якщо метод не приймає параметрів — це все, що потрібно. Можна додати порожні дужки, якщо хочете, але вони не обов’язкові. А що, якщо ми хочемо привітатися з однією людиною, а не з усім світом? Просто перевизначте `hi`, щоб він приймав ім’я як параметр. 
irb(main):015:0> def hi(name)
irb(main):016:1> puts "Hello #{name}!"
irb(main):017:1> end
=> :hi
irb(main):018:0> hi("Matz")
Hello Matz!
=> nil
Отже, працює… але давайте на хвилину розберемося, що тут відбувається. ## Підстановки у рядку Що означає `#{name}`? Це спосіб Ruby вставити щось у рядок. Те, що між фігурними дужками, перетворюється на рядок (якщо ще не є ним), а потім підставляється у зовнішній рядок у цьому місці. Ви також можете використати це, щоб правильно капіталізувати ім’я: 
irb(main):019:0> def hi(name = "World")
irb(main):020:1> puts "Hello #{name.capitalize}!"
irb(main):021:1> end
=> :hi
irb(main):022:0> hi "chris"
Hello Chris!
=> nil
irb(main):023:0> hi
Hello World!
=> nil
Тут ще дві хитрощі. Перша — ми знову викликаємо метод без дужок. Якщо очевидно, що ви робите, дужки необов’язкові. Друга — параметр за замовчуванням `World`. Це означає: “Якщо ім’я не передано, використовуй значення за замовчуванням `"World"`”. ## Перетворення на привітальника А що, якщо ми хочемо справжнього привітальника, який пам’ятатиме ваше ім’я, вітатиме вас і завжди ставитиметься з повагою? Для цього можна використати об’єкт. Створімо клас “Greeter”. 
irb(main):024:0> class Greeter
irb(main):025:1>   def initialize(name = "World")
irb(main):026:2>     @name = name
irb(main):027:2>   end
irb(main):028:1>   def say_hi
irb(main):029:2>     puts "Hi #{@name}!"
irb(main):030:2>   end
irb(main):031:1>   def say_bye
irb(main):032:2>     puts "Bye #{@name}, come back soon."
irb(main):033:2>   end
irb(main):034:1> end
=> :say_bye
Нове ключове слово тут — `class`. Воно визначає новий клас Greeter і набір методів для цього класу. Зверніть увагу на `@name`. Це змінна екземпляра, доступна для всіх методів класу. Як бачите, її використовують `say_hi` і `say_bye`. Тож як запустити цей клас Greeter? [Створімо об’єкт.](../3/)