"Ruby Hacking Guide" вийшов, хоча ...

Передмова
i      Цільовий читач
ii     Структура цієї книги
iii    Середовище
ix     Веб-сайт
x      Подяки
0      Передмова
0.1    Характеристики Ruby
0.2    Як хакнути вихідний код
0.2.1  Принцип
0.2.2  Аналітична техніка
0.2.3  Динамічний аналіз
0.2.4  Статичний аналіз
0.2.5  Історія знає все
0.2.6  Інструмент для статичного аналізу
0.3    Збірка
0.3.1  Версія
0.3.2  Отримання вихідного коду
0.3.3  Компіляція
0.4    Деталі збірки
0.4.1  configure
0.4.2  autoconf
0.4.3  make
0.5    CVS
0.5.1  Вивчіть CVS за 50 рядків
0.6    Структура вихідного коду ruby
0.6.1  Фізична структура
0.6.2  Розділення вихідного коду
0.6.3  Логічна структура
Розділ I: Об'єкт
1.     Мінімум мови Ruby
1.1    Об'єкт
1.1.1  String
1.1.2  Різні літерали
1.1.3  Виклик методу
1.2    Програма
1.2.1  Top-level
1.2.2  Локальна змінна
1.2.3  Константна змінна
1.2.4  Структура керування
1.3    Клас та метод
1.3.1  Клас
1.3.2  Визначення класу
1.3.3  Визначення методу
1.3.4  self
1.3.5  Змінна екземпляра
1.3.6  Initialize
1.3.7  Наслідування
1.3.8  Наслідування змінної ... ?
1.3.9  Module
1.4    Програма II
1.4.1  Вкладена константа
1.4.2  Все оцінюється
1.4.3  Область видимості локальної змінної
1.4.4  self як контекст
1.4.5  Завантаження
1.5    Про клас, більше
1.5.1  Про константу продовжується
1.5.2  Мета-клас
1.5.3  Мета-об'єкт
1.5.4  Singleton метод
1.5.5  Змінна класу
1.6    Глобальна змінна
2.     Об'єкт
2.1    Структура об'єкта Ruby
2.1.1  Керівні принципи
2.1.2  VALUE та структура об'єкта
2.1.3  Вбудовані об'єкти в VALUE
2.2    Метод
2.2.1  struct RClass
2.2.2  Пошук методу
2.3    Змінна екземпляра
2.3.1  rb_ivar_set()
2.3.2  generic_ivar_set()
2.3.3  Проміжок у структурі
2.3.4  rb_ivar_get()
2.4    Структура об'єкта
2.4.1  struct RString
2.4.2  struct RArray
2.4.3  struct RRegexp
2.4.4  struct RHash
2.4.5  struct RFile
2.4.6  struct RData
3.     Ім'я та таблиця імен
3.1    st_table
3.1.1  Контур
3.1.2  Структура даних
3.1.3  Приклад st_hash_type
3.1.4  st_lookup()
3.1.5  st_add_direct()
3.1.6  st_insert()
3.2    ID та символ
3.2.1  Від char* до ID
3.2.2  Від ID до char*
3.2.3  Перетворення між VALUE та ID
4.     Клас та модуль
4.1    Визначення класу та методу
4.1.1  Визначення класу
4.1.2  Визначення вкладеного класу
4.1.3  Визначення модуля
4.1.4  Визначення методу
4.1.5  Визначення singleton методу
4.1.6  Точка входу
4.2    Singleton клас
4.2.1  rb_define_singleton_method()
4.2.2  rb_singleton_class()
4.2.3  Звичайний клас та singleton клас
4.2.4  Стиснення rb_singleton_class()
4.2.5  Стиснення rb_make_metaclass()
4.2.6  Що таке singleton клас
4.2.7  Singleton клас та екземпляр
4.2.8  Підсумок
4.3    Мета-клас
4.3.1  Наслідування singleton методу
4.3.2  Singleton клас класу
4.3.3  Клас класу класу
4.3.4  Singleton клас та мета-клас
4.3.5  Bootstrap
4.4    Ім'я класу
4.4.1  Ім'я до класу
4.4.2  Клас до імені
4.4.3  Рівень вкладеності 2 або більше
4.4.4  Анонімний клас
4.5    Include
4.5.1  rb_include_module (1)
4.5.2  include_class_new()
4.5.3  Симуляція
4.5.4  rb_include_module (2)
5.     Збірка сміття
5.1    Образ пам'яті під час виконання
5.1.1  Сегмент
5.1.2  alloca()
5.2    Контур
5.2.1  Що таке GC
5.2.2  Що робиться в GC
5.2.3  Mark & sweep
5.2.4  Stop & copy
5.2.5  Підрахунок посилань
5.3    Управління об'єктами
5.3.1  struct RVALUE
5.3.2  Куча об'єктів
5.3.3  freelist
5.3.4  add_heap()
5.3.5  rb_newobj()
5.4    Mark
5.4.1  rb_gc_mark()
5.4.2  rb_gc_mark_children()
5.4.3  rb_gc()
5.4.4  Стек Ruby
5.4.5  Регістр
5.4.6  Машинний стек
5.4.7  Інші кореневі об'єкти
5.5    Sweep
5.5.1  Спеціальне оброблення для NODE
5.5.2  Фіналізатор
5.5.3  rb_gc_force_recycle()
5.6    Роздуми
5.6.1  Звільнення простору пам'яті
5.6.2  Покоління GC
5.6.3  Компактність
5.6.4  volatile, заходи проти GC
5.7    Час початку
5.7.1  Всередині gc.c
5.7.2  В інтерпретаторі
5.8    Виділення об'єкта
5.8.1  Фреймворк виділення
5.8.2  Виділення користувацького об'єкта
5.8.3  Проблема фреймворку виділення
6.     Змінна та константа
6.1    Контур цього розділу
6.1.1  Змінна Ruby
6.1.2  Ruby API для змінної
6.1.3  Точка цього розділу
6.2    Змінна класу
6.2.1  Посилання
6.3    Константа
6.3.1  Присвоєння
6.3.2  Посилання
6.4    Глобальна змінна
6.4.1  Загальні зауваження
6.4.2  Структура даних
6.4.3  Посилання
7.     Безпека
7.1    Принцип
7.2    Реалізація
Розділ II: Синтаксичний аналіз
8.     Мова Ruby детально
8.1    Літерал
8.1.1  String
8.1.2  Символ
8.1.3  Регулярний вираз
8.1.4  Масив
8.1.5  Hash
8.1.6  Діапазон
8.1.7  Symbol
8.1.8  Числове значення
8.2    Метод
8.2.1  Визначення та виклик
8.2.2  Значення методу
8.2.3  Опустимий аргумент
8.2.4  Опущення дужок для аргументу
8.2.5  Аргумент та масив
8.2.6  Різні форми виклику
8.2.7  super
8.3    Ітератор
8.3.1  Порівняння з функцією вищого порядку
8.3.2  Локальна змінна блоку
8.3.3  Синтаксис ітератора
8.3.4  yield
8.3.5  Proc
8.4    Вираз
8.4.1  if
8.4.2  unless
8.4.3  and && or ||
8.4.4  Умовний арифметичний оператор
8.4.5  while until
8.4.6  case
8.4.7  Виняток
8.4.8  Змінна та константа
8.4.9  Присвоєння
8.4.10 Самоприсвоєння
8.4.11 defined?
8.5    Речення
8.5.1  Термінал речення
8.5.2  Модифікатор if/unless
8.5.3  Модифікатор while/until
8.5.4  Визначення класу
8.5.5  Визначення методу
8.5.6  Визначення singleton методу
8.5.7  Визначення singleton класу
8.5.8  Множинне присвоєння
8.5.9  alias
8.5.10 undef
8.6    Інше
8.6.1  Коментар
8.6.2  Вбудований документ
8.6.3  Мультибайтовий символ
9.     yacc за день
9.1    Контур
9.1.1  Парсер та сканер
9.1.2  Послідовність символів
9.1.3  Генератор парсерів
9.2    Грамматика
9.2.1  Файл граматики
9.2.2  Що робить yacc
9.2.3  BNF
9.2.4  Термінальний та нетермінальний символ
9.2.5  Метод тестування
9.2.6  Порожнє правило
9.2.7  Рекурсивне визначення
9.3    Побудова значення
9.3.1  Shift та reduce
9.3.2  Дія
9.3.3  Значення символу
9.3.4  yacc та тип
9.3.5  Підключення парсера та сканера
9.3.6  Вбудована дія
9.4    Реалістична тема
9.4.1  Колізія
9.4.2  Lookahead
9.4.3  Порядок пріоритету оператора
10.    Парсер
10.1   Керівні принципи
10.1.1 Побудова парсера
10.1.2 Розділення parse.y
10.2   Загальні зауваження про правило граматики
10.2.1 Правило кодування
10.2.2 Важливий символ
10.2.3 Загальна структура
10.2.4 program
10.2.5 stmt
10.2.6 expr
10.2.7 arg
10.2.8 primary
10.2.9 Колізія списку
10.3   Сканер
10.3.1 Ескіз парсера
10.3.2 Буфер вводу
10.3.3 Буфер токенів
10.3.4 yylex()
10.3.5 Тип рядка
11.    Сканер стану
11.1   Контур
11.1.1 Конкретний приклад
11.1.2 lex_state
11.1.3 Читання сканера стану
11.1.4 Про кожен стан
11.2   Керування переносом рядка
11.2.1 Проблема
11.2.2 Реалізація
11.3   Ім'я методу, яке є зарезервованим словом
11.3.1 Проблема
11.3.2 Визначення методу
11.3.3 Виклик методу
11.3.4 Symbol
11.4   Модифікатор
11.4.1 Проблема
11.4.2 Реалізація
11.5   Колізія do
11.5.1 Проблема
11.5.2 Рішення на рівні правила
11.5.3 Рішення на рівні символу
11.5.4 COND_P()
11.6   tLPAREN_ARG (1)
11.6.1 Проблема
11.6.2 Дослідження
11.6.3 У випадку 1 аргументу
11.6.4 Випадок 2 або більше аргументів
11.7   tLPAREN_ARG (2)
11.7.1 Проблема
11.7.2 Рішення на рівні правила
11.7.3 {} ітератор
11.7.4 do end ітератор
11.7.5 Факт та істина
12.    Побудова синтаксичного дерева
12.1   Вузол
12.1.1 NODE
12.1.2 Тип вузла
12.1.3 Ім'я файлу та номер рядка
12.1.4 rb_node_newnode()
12.2   Побудова синтаксичного дерева
12.2.1 YYSTYPE
12.2.2 Пейзаж з синтаксичним деревом
12.2.3 Лист
12.2.4 Гілка
12.2.5 Ствол
12.2.6 Два списки
12.3   Семантичний аналіз
12.3.1 Помилка в дії
12.3.2 value_expr()
12.3.3 Глобальний образ перевірки значення
12.4   Локальна змінна
12.4.1 Визначення локальної змінної
12.4.2 Локальна змінна блоку
12.4.3 Структура даних
12.4.4 Область видимості локальної змінної
12.4.5 push та pop
12.4.6 Додавання змінної
12.4.7 Підсумок локальної змінної
12.4.8 Локальна змінна блоку
12.4.9 ruby_dyna_vars в парсері
Розділ III: Оцінка
13.    Структура оцінювача
13.1   Контур Розділу III
13.1.1 Що таке оцінювач
13.1.2 Характеристики оцінювача ruby
13.1.3 eval.c
13.2   Перехід від main через ruby_run до rb_eval
13.2.1 Граф викликів
13.2.2 main()
13.2.3 ruby_init()
13.2.4 ruby_options()
13.2.5 ruby_run()
13.3   rb_eval()
13.3.1 Контур
13.3.2 NODE_IF
13.3.3 NODE_NEWLINE
13.3.4 Псевдо локальна змінна
13.3.5 Тег стрибка
13.3.6 NODE_WHILE
13.3.7 Оцінка значення while
13.4   Виняток
13.4.1 raise
13.4.2 Глобальний образ
13.4.3 ensure
13.4.4 rescue
14.    Контекст
14.1   Стек Ruby
14.1.1 Контекст та стек
14.1.2 ruby_frame
14.1.3 ruby_scope
14.1.4 ruby_block
14.1.5 ruby_iter
14.1.6 ruby_dyna_vars
14.1.7 ruby_class
14.1.8 ruby_cref
14.1.9 Макроси PUSH/POP
14.1.10 Інша умова
14.2   Визначення модуля
14.2.1 Дослідження
14.2.2 NODE_MODULE
14.2.3 module_setup()
14.2.4 Побудова області видимості локальної змінної
14.2.5 Виділення простору пам'яті локальної змінної
14.2.6 TMP_ALLOC()
14.2.7 Зміна цілі визначення методу
14.2.8 Вкладений клас
14.2.9 Заміна кадрів
14.3   Визначення методу
14.3.1 Дослідження
14.3.2 NODE_DEFN
14.3.3 copy_node_scope()
14.3.4 rb_add_method()
14.4   Присвоєння та посилання
14.4.1 Локальна змінна
14.4.2 Константа
14.4.3 Змінна класу
14.4.4 Множинне присвоєння
15.    Метод
15.1   Пошук методу
15.1.1 Термінологія
15.1.2 Дослідження
15.1.3 SETUP_ARGS()
15.1.4 rb_call()
15.1.5 Кеш методу
15.2   Виклик
15.2.1 rb_call0()
15.2.2 PUSH_FRAME()
15.2.3 rb_call0() -- NODE_CFUNC
15.2.4 rb_call0() -- NODE_SCOPE
15.2.5 Встановлення аргументу
15.2.6 super
16.    Блок
16.1   Ітератор
16.1.1 Глобальний образ
16.1.2 Push блок
16.1.3 Виклик методу ітератора
16.1.4 Виклик блоку
16.1.5 Цільовий призначений стрибок
16.1.6 Перевірка блоку
16.2   Proc
16.2.1 Виділення об'єкта Proc
16.2.2 Копіювання кадрів
16.2.3 Виклик Proc
16.2.4 Блок та Proc
17.    Динамічна оцінка
17.1   Контур
17.1.1 eval
17.1.2 module_eval та instance_eval
17.2   eval
17.2.1 eval()
17.2.2 top_local
17.2.3 Локальна змінна блоку
17.3   instance_eval
17.3.1 Глобальний образ
17.3.2 Після вбудовування
17.3.3 До вбудовування
Розділ IV: Краї оцінювача
18.    Завантаження
18.1   Контур
18.1.1 Інтерфейс
18.1.2 Потік загального управління
18.1.3 Ціль цього розділу
18.2   Пошук бібліотеки
18.2.1 rb_f_require()
18.2.2 rb_find_file()
18.2.3 Очікування завантаження
18.3   Завантаження програми Ruby
18.3.1 rb_load()
18.3.2 rb_load_file()
18.4   Завантаження бібліотеки розширень
18.4.1 rb_f_require() -- load_dyna
18.4.2 Огляд зв'язування
18.4.3 Дійсно динамічне зв'язування
18.4.4 API динамічного завантаження
18.4.5 dln_load()
18.4.6 dln_load() -- dlopen()
18.4.7 dln_load()-- Win32
19.    Потік
19.1   Контур
19.1.1 Інтерфейс Ruby
19.1.2 ruby thread
19.1.3 Чи це витісняючий?
19.1.4 Система керування
19.1.5 Що таке перемикання потоків?
19.1.6 Метод перемикання контексту
19.1.7 План пояснення
19.2   Тригер
19.2.1 Очікування I/O
19.2.2 Очікування інших потоків
19.2.3 Очікування часу
19.2.4 Перемикання через закінчення часу
19.3   Планування
19.3.1 rb_thread_schedule()
19.3.2 select
19.3.3 Підготовка до select
19.3.4 Виклик select
19.3.5 Визначення наступного потоку
19.3.6 Перемикання потоку
19.4   Перемикання контексту
19.4.1 Базова лінія
19.4.2 rb_thread_save_context()
19.4.3 rb_thread_restore_context()
19.4.4 Проблема
Фінальний розділ: Майбутнє Ruby
20.1   Проблеми, які потрібно вирішити
20.1.1 Продуктивність GC
20.1.2 Реалізація парсера
20.1.3 Повторно використовуваний парсер
20.1.4 Приховування коду
20.1.5 Об'єкт інтерпретатора
20.1.6 Структура оцінювача
20.1.7 Швидкість оцінювача
20.1.8 Реалізація потоку
20.2   ruby2
20.2.1 Rite
20.2.2 Мова опису
20.2.3 GC
20.2.4 Парсер
20.2.5 Оцінювач
20.2.6 Потік
20.2.7 M17N
20.2.8 IO
20.3   Ruby Hacking Guide
20.3.1 Покоління GC
20.3.2 Oniguruma
20.3.3 ripper
20.3.4 Замінюючий парсер
20.3.5 JRuby
20.3.6 NETRuby
20.3.7 Як брати участь у розробці Ruby
20.3.8 В кінці
Додаток A: Довідник функцій та макросів
Додаток B: Посилання
Індекс